Тече вода в синє море, та не витікає;
Шука козак свою долю, а долі немає.

Пішов козак світ за очі; грає синє море,
Грає серце козацькеє, а думка говорить:

Куди ти йдеш, не спитавшись ?  Та кого покинув
Батька, неньку старенькую, молоду дівчину ?

На чужині не ті люде, тяжко з ними жити !
Ні з кім буде поплакати, ні поговорити.

Сидить козак на тім боці, - грає синє море.
Думав, доля зустрінеться, - спіткалося горе.

А журавлі летять собі додому ключами.
Плаче козак - шляхи биті заросли тернами.

a   d   E   a
a   F   G  C
  F   G   C   a
  d    a    E   a