Я сьогодні від вас від’їжджаю
Боронити ріднесенький край:
Може вернусь, а може загину,
Ти, дівчино, про мене згадай.

І згадай ті щacливi xвилини,
Як любились, кохалися ми:
Твоє личко - рожевий цвіточок,
Твої очі чарують мене.

А удома старенькая мати
Свого сина в вікониці вигляда:
Чи повернеться з темного лісу,
Чи полегшить матусі життя ?

Ой, не плач, не ридай, стара мати,
Твого сина на світі вже нема;
Він загинув в жорстокому бою,
Залишилась могила німа...

Ой, помстіть, друзі, смерть свого брата,
Бо віддав він своє юне життя:
В боротьбі із наїздником, катом,
Щоб повстала Вкраїна вільна.