Мені ворожка ворожила,	      a    d  G C E
Щоб не любила xлoпцiв я.      a    F / d
			        F   C
Бо хлопець любить та й покине,  d  E a
А ти, дівчино, будь сама !

Покине карі оченята,
Покине личко цілувать,

Покине дівчину любити,
Ще й миленькою називать.

Піду до ліса, сховаюся,
Нехай шукає він мене:

Піду до мopя, yтoплюcя,
Нехай не буде більш мене...

Дівча до моря зближається,
А гостра хвиля в беріг б’є,

Дівча з миленьким прощається,
Правої рученьки не подає.

Нехай багачка тебе любить,
Нехай багачка милим зве -
Вона любити не зуміє,
Як я любила колись тебе !

У цю годину, цю хвилину
Дівча до моря скочило,

І де-не-де поміж хвилями
Правою ручкою махнула.