Сивий коню, сивий коню, що біла гривая,
Занеси ня, сивий коню, де моя милая.

Занеси ня на подвіря, стукний копитами,
Чи не вийде дівчинонька з чорними бровами.

Ой, не вийшла дівчинонька, вийхшла її мати,
Запросила, закликала, козаків до хати.

Один козак з коня сходить, другий коня в’яже,
А той третій наймолодший, добрий вечір каже.

Добрий вечір, стара мати, дай води напиться,
А як маєш гарну доню, дай хоч подивиться.

Мати двері відчинила, я води напився,
Доня була не весіллі, тай не подивився.

Доня була не весіллі, з іншими гуляє,
А мені ся молодому серце розриває.

Серце мі ся розриває на дві половини,
Не бачив я дівчиноньки ні вчора, ні нині.