Там під Львівським замком старий дуб стояв, (2)  a d  E a
А під тим дубочком партизан лежав.                a F  G C E
                                                  a d  E a
Він лежить не дише, він неначе спить, (2)
Золотій кучері вітер шелестить.

Над ним стара мати втомлена стоїть, (2)
І до свого сина стиха говорить:

"Сину ж ти мій, сину, дитино моя - (2)
були б тя не вбили, якби не війна.

Мала я вас, мала четверо синів,   (2)
Ти був наймолодший сину мій Андрій.

Як ти був маленький, батько воюав,  (2)
Він за Україну голову поклав.

Я ж тебе кохала, я ж тя берегла -
А тепер могила тут буде твоя."

А позаду неї командир стояв,
І до старой мати з тиха промовляв:

“Не плач стара мати, син героєм став  (2)
Він за Україну голову поклав.

Він за Україну, за свій рідний край,  (2)
Щоб по Україні не ходив москаль.

Тече річка Тиса, в ній московська кров,  (2)
Москалів ми били, будем бити знов.

Там під Львівським замком хрест березовий,  (2)
А на тому хресті Тризуб золотий.