Йшли селом, йшли селом партизани,	a   d   a
По землі українській, невільній землі.	C  G   C
  І у кожного зброя була за плечами,	 (C) F  C  d
  І у кожного смуток і біль на лиці.	  a  E  a

Біль і смуток за всю Україну,
Та за спалені хати і зрубаний сад,
  За ту пісню, що чув ти колись, солов'їну,
  Але їм вже не було дороги назад.

Бо дорога назад - це неволя,
А ховатися в лісі не будемо ми.
  Ми підемо вперед - і здобудемо волю,
  України своєї ми вірні сини.

Хтось з них пісню завів, і вона пролунала
На всі гори Карпати, на весь рідний край,
  Щоби знали усі - Україна повстала!
  Ти лети, наша пісне, аж за небокрай!

І не всі повернуться із бою живими,
І не всіх дочекається рідна сім'я.
  Пам'ятайте ж ви їх, пам'ятайте такими,
  Пам'ятай їх завжди, українська земля.

Пам'ятай їх завжди так, як я пам'ятаю.
Пам'ятай лихоліття страшної війни.
  Бо настане той день, що до рідного краю
  Ще злетяться твої, Україно, сини
  Ще злетяться твої, Україно, сини.